неділя, 17 листопада 2013 р.

Свято весни


           І. Сценка. „ Як приходить весна”.
- Зустрілися якось на кущі глоду дві сойки. Одна каже:
- Щоранку сиджу на верхівці дуба, все весну виглядаю.
- І я, вже всі очі видивилася. Моя сосна вища за твій дуб – однак не видно весни.
- І дарма ви там сидите. Краще на землю погляньте, - почувся тоненький голосок. Коло пенька вистромився підсніжник. Зелененький, тендітний. Киває білою голівкою.


Сойка 1. У проміння сонця ніжна
Край веселого струмка
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з – під листка.
Сойка 2. Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся від сну.
Тихий – тихий, а одначе,
Він приніс до нас весну!
Учень. Благослови мати весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати.
Зимочка в візочку, літечко в човночку!

Пісня Сонечка. (квіти сплять, будить їх Сонечко).
·         Я – Сонечко тепле, привітне, ясне,
І завжди я з тими, хто любить мене,
Хто любить і кличе мене.
Зігрію промінням ліси і поля
Пташки заспівають, - розквітне земля,
Розквітне весняна земля.

( Вбігають метелики).
·         Чаєм з нетерпінням,
Радіємо весні.
Це – сонячне проміння
Це – квіти і пісні!

( Танець квітів і метеликів).
( Сонечко ховається).

Вітер. – У – у – у!
- Я весняний вітер посланець,
Я легкий, крилатий.
І тому я вітерець
Можу скрізь літати!
Сотні міст я облетів
В кожнім був хазяйстві,
Дітям всім я розповів
Свято йде у гості.
Весна. – Не лякайтесь, любі квіти –
За хвилину все мине!
То війнув холодний вітер,
Бо не бачив тут мене.
Я – весна! Життя дарую
Травам, квітам, деревам...
Тільки сонечку звелю я –
І воно засяє вам!
Стане весело навколо,
Зникнуть холоду сліди,
Гляньте: золотисте коло
Наближається сюди.
( Виходить Сонечко).
Учень. – Ой весна, весна – днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
Весна. – Принесла я вам літечко,
Ще й рожеву квіточку,
Хай вродиться житечко
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця.
Учень. – Ой весна, весна ти красна,
Що ти весна красна, нам принесла?
Весна. Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленькеє телятко.
( Зявляється Сонечко – жучок).
Метелики. – Що за гість завітав,
Крильця так розмалював?
Схожий чимось він на нас
Запитаєм, хто він?

( Пісня Сонечка – жучка).
·         Я – Сонечко – жучок,
Ранесенько встаю,
Літаю у гайок
І всіх навкруг буджу!
До нас у тихий гай прийшов
Хто спить, мерщій вставай
Веселе свято зустрічай!

( Сонечко – жучок до Метеликів).
·         Ви, Метелики, часу не гайте,
Свої крильця прибирайте.
Мерщій весняні квіточки
Свої розправте пелюстки.

( Вбігає Коник).
Метелики. – Навіщо фарба тобі, друже?
Ти і без неї гарний дуже!
Сонечко – жучок. – Чужого аж ніяк не можна брати1
Коник. – Я скрипочку хотів пофарбувати,
Щоб на новеньку стала схожа.
Всі. – стривай, тобі ми допоможем.

·         Я б на скрипочці все грав,
Ті – лі – лі!
Що комар подарував.
Ти, весела скрипко, грай
Танцювать всіх закликай!

Всі танцюють.